BRIGHT MEMORY : INFINITE або ЯК ТЯНКА СТАЛА ДУМГАЄМ

Bright Memory : Infinite — це нова частина серії Bright Memory. Взагалі, на початку, BM:I мала бути BM:Episode 2, але розробник FYQD вирішив зробити гру кращою, адже фіксити попередню було би важче ніж створити новеньке і свіженьке. Тому хотілось би мені після проби обох ігор їх порівняти.

Головний герой цього мочилова — Шелія, уродженка Японії. Вона має посаду оперативника у одній з секретних спецслужб, доволі непогано заробляє. Та якось на Новий Рік вчені у світі знайшли недалеко від міста дивну погодню аномалію. У зв'язку з цим, усіх жителів закоркували по будинках, а Шелію з літаком відправили на вивчення цієї катаклізми. На місці виявляється, що недалеко від міста сформувалася чорна діра, та згодом транспорт Шелії збивають... Тут все й починається. До речі, у порівнянні з минулою частиною, сюжет тут ІСНУЄ.

Після певного часу геймплею я вже думав — коли будуть дракони? Бо справді, лор гри дуже нагадує Дарк Соулс — у першій частині навіть є пасхалка у вигляді меча у вогнищі.

Графіка в обох частинах ідеальна. Промінчики сонечка переливаються на листочках дерев, водичка дає відблиски, кров ворогів дуже реалістично падає на стіни та розчиняється у воді. Ну звісно — на UE4 лайна не зробиш. Та деколи уся система провисає, тому при проходженні не пригинайтеся у воді — провалитеся до Польщі.

У свій час F.E.A.R. зробила фурор своїм високим ШІ, та й зараз такий приклад — рідкість. Підтвердження цьому якраз обидві частини Bright Memory. Противники справді працюють у команді, кожний виконує свою роль і робить це на найвищому рівні.

Тут починаються розгалуження. Наприклад, у першій частині присідання не мало анімації зовсім, гравець просто складався, як підйомний кран. Не скажу, що у Infinite це реалізовано краще, але зроблено воно гладкіше та плавніше. Також у першій частині вороги буквально були колодами після смерті, завжди падали на один бік і мали одну анімацію смерті, як в іграх 90-х. У новій частині це зроблено набагато гарніше, тепер трупи мають безліч варіантів анімації.

В обох частинах просто бомба. Справді, нагадує Кіберпанк 2077, але виконано у лагідному білому та блакитному тонах. Гра також не кидається випадковими підказками, вони подані грамотно і злагоджено.

Перша частина мала безліч цікавих речей, які були у другій спрощені. Наприклад, меч мав більше варіантів удару, але у другій частині його ледве не повністю передерли з Ghostrunner. Bright Memory : Infinite теж гарно відзначилася : гарні хедшоти, краща реалізація перків, зброя відчувається ледь не як з CoD : AW (не взірець, але дуже класно). Збільшилися також можливості паркуру.

Порівнювати BM і BM:I неможливо, адже перша частина створена була як тестовий зразок, та й доволі непоганий зразок. Друга частина перекрила усі недостатки першої, додала багато нового контенту. Якщо цим оглядом я зацікавив вас пройти цю гру, то я можу почуватися спокійним — мій обов'язок виконано.