ТиШа. ТиШа.ШаТи. ШаТи.Щось.Негарно мені стало.П'янко - в'яла.Мертва.Квітка.Клац.Вогник.Цигарка.Дим.Закури УСЯ Земля.Тільки.Тілько, не ВЕСНА.Гидкі.Липкі.Ціпкі Сни.Я вриваюся у Гри.Запа.За-па.ЗАПАПА.Моро.Мо-ро-роЧЕННЯ.Бризк парфумів на СЕРЦЯ.Я не_ВІЛЬНА_я ВІВЦЯ.Зуро.Зу-ро.Зуроро.Лине речення в МИТЦЯ...Вівця бігає злегка.Знову. Знову.Без Хвіста.© Альбіна Діденко21.03.2021.P.S.Чому я визначила цю цікаву для себе публікацію, як Симптом "ВІВЦЯ" ?Що взагалі тут цікаве?Якщо тобі читачу незрозумілі мої думки, це НОРМАЛЬНО.Мені моє зрозуміле:)Все ж відкрию таємничу скарбницю до своїх мізків, обережно можливе ОБПЕЧЕННЯ!Вівця це натяк на образу. Але є ще і біблійна історія, про пастуха та його отару вівців. Одна із цієї отари відривається. Пастух все ж, знаходить її і повертає назад до цієї отари. Всі вівці у повному складі. Щасливі. Кінець історії.Чомусь мені особисто не хочеться прямувати у повному складі. Можливо мені це і не потрібно. Ну й що, що вовк зжере мене ВІВЦЮ, але я ніколи не дізнаюся...якщо не спробую втекти із цієї отари.Ось така була моя заДУМКА:)#авторскийконтент #проза #стихидиденко #мова #нестандарт #неформат