До завтра палучаеца 

Ваш скромний бард зустрів
В дорозі Відьмака.
Тож про Ґеральта з Ривії
Балада моя.

Зійшовся Білий Вовк
В двобої із чортом
Та безліччю ельфів
Із ницим нутром.

Схопили і мене
Підступні вороги,
Понищили лютню
І в зуби дали.

Коли ж поцілив біс
Рогами в ніжний бік,
Тут скрикнув Відьмак наш:
"Ти, курва, допік!"

Киньте гріш Відьмакові
З долини у квітах, з долини у квітах.
Киньте гріш Відьмакові
З долини у квітах.

На краєчку землі
Зустрів страшну орду,
Що б'є і мордує,
Вганяє в пітьму.

Прогнав ельфійський рід
Він аж за небокрай,
Високо у гори
Назад в їхній край.

Він бестій всіх здолав,
За нас не раз вмирав,
Він друг нам у бідах,
Тож досить вже чвар.

Кінець баладі цій
І важкому шляху.
Відьмак - переможець!
Налийте ж йому!

Киньте гріш Відьмакові
З долини у квітах, з долини у квітах.
Киньте гріш Відьмакові,
Він друг нам у бідах.

Ягоды и всякое