Одна дівчина шукала Любов.Та ніяк не могла подарувати Спокій.Душі своїй.І ось.Вона уявила його.Янгола.Намалювавши тому крила гарні.На спині.Чорні.Не білі.Немов птах. Він був таким сильним.Її творінням.Душа хворіла Біллю.А він, той Янгол цілував ту гіркість.Солено-білих сліз.В обіймах чорних крил.Дівчині подобалося дивитися на їхню Любов.У серці.Кольору червоної краси.Навмання.Та все ж, відчувала що це - ілюзія.Чарівна у хмарах.Які певно розчаровують, та потім гартують у ній небажання вірити.У любов.Маленьку.У Любов.Велику.Залишається хіба, гірка Іронія.Несамовита Біль.Неприємна Сірість.А між ними - знедолена зневіра.Жахливо.Псувати гарну уяву - чорною фарбою.Та чи може Любов бути не червоною, а саме чорною?Тим хто побачить у ній Душу.Зігріє в обіймах.Тим хто є Янголом.Кожен.Кожна.Та намалюють Дійсність.Щирої любові.Що є у наших долонях.Замурзаних повіках.Чорно-білих сліз.Тим хто хоче бути Творцем.Щасливих очей.©Альбіна Діденко05.11.22Картина - Томаш Ален Копера#моївірші #моїдумки #сюрреалізм #томашаленкопера #мистецтво #пізнайсебе #янгол #art #surrealism #tomaszalenkopera #angel #poetry #poems #thoughts
О! Ви из Юкрейн