Самотній сад.

Як смутна сльоза.

Сумний.

Сірий.

Сонце сховалось.

Зоря зірвалась.

І десь пустує місяць.

Боячись нового дня.

І лиш колискова.

Як мамина пісня.

Тихим музичним голоском.

Грає в моєму серці.

А сад стоїть самотній.

Сльозу пустив по світу.

Останній раз...

#стихидиденко #сад #мама #ассоциации #красота #стихиожизни #сосмыслом #вірш