Статья удалена

Блять, та мені похуй на тебе, блять, слухай, яка в тебе там тачка, блять, квартири, срачка там блять, яхти, все, мені похуй, хоч там "Бентлі", хоч блять нахуй "Майбах", хоч "Роллс-Ройс ", хоч "Бугатті" блять, хоч стометрова яхта, мені на це насрати, розумієш? Скільки ти там, кого їбеш, яких баб, яких значить ось цих самок шикарних або атласних, блять в космос ти летиш, мені на це насрати, розумієш?

Я, блять, в своєму пізнанні настільки сповнився, що я нібито вже сто трильйонів мільярдів років, блять, проживаю на трильйонах і трильйонах таких самих планет, як ця Земля, мені цей світ абсолютно зрозумілий, і я тут шукаю тільки одного, блять, - спокою, умиротворення і ось цієї гармонії, від злиття з нескінченно вічним, від споглядання великої фрактальної подібності і від ось цієї чудової всеєдності істоти, нескінченно вічної, куди не кинь оком, хоч вглиб - нескінченно малої, хоч вгору - нескінченної великої, розумієш?

А ти мені знову зі своїм ось цим блять, іди метушися далі, це твій розподіл, це твій шлях і твій горизонт пізнання і відчуття твоєї природи, він незрівнянно нікчемний в порівнянні з моїм, розумієш? Я начебто вже давно глибокий старець, безсмертний, ну або там вже майже безсмертний, який на цій планеті від її самого зародження, ще коли тільки Сонце тільки-тільки сформувалося як зірка, і ось ця газопилова хмара, ось, після вибуху, Сонця , коли воно спалахнуло, як зірка, почало формувати ось ці кварцеві планети, розумієш, я на цій Землі вже начебто майже п'ять мільярдів років блять живу і знаю її вздовж і впоперек цей весь світ, а ти мені якісь ... мені похуй на твої тачки, на твої блять нахуй яхти, на твої квартири, там, на твоє благо.

Я був на цій планеті нескінченною безліччю, і крутіше Цезаря, і крутіше Гітлера, і крутіше всіх великих, розумієш, був, а десь був кінченим гівном, ще гірше, ніж тут. Я безліч цих станів відчуваю. Десь я був більше подібний рослині, десь я більше був подібний птасі, там, хробакові, десь був просто згусток каменю, це все має душу, розумієш? Вона має межі подібності абсолютно різноманітні, незчисленні. Але тобі цього не зрозуміти, тому ти їдь собі блять, ми в цьому світі як би живемо різними відчуттями і різними прагненнями, відповідно, різні наші і місця, різний і наш розподіл. Тобі я бажаю всі найкрутіші тачки щоб були у тебе, і всі самі кращі самки щоб розсовували ноги перед тобою, щоб розсовували перед тобою щілини, на виворіт, блять, перед тобою, як килим, це саме, ростілали, розбещували, розтліняли , і ти їх щоб їбав до посиніння, до почервоніння, он, як Сонце що заходить, і щоб на кращих яхтах, і на літаках літав, і кінчав прямо з ілюмінатора, і робив все, що тільки в голову могло прийти і не прийти, якщо мало ідей, звертайся до мене, я тобі на кожну твою ідею запропоную сотню трильйонів, як все робити.

Ну а я все, я йду як глибокий старець, що побачив вічне, хто доторкнувся до Божественного, сам став подібний богу і спрямований в це нескінченне, і який в заспокоєнні, спокої, гармонії, благодаті, в цьому сокровенному блаженстві перебуває, залучений в усі і у вся , розумієш, ось і все, в цьому наша різниця. Так що я йду милуватися всесвітом, а ти йдеш перейматися в гранях якихось, ось і вся різниця, розумієш, ти не бачиш це вічне нескінченне, воно тобі не потрібно. Ну зате ти, так би мовити, більш активний, як ось цей дятел довбає, або мураха, який дуже активний в своїй ниві, тому давай, наші шляхи тут, звичайно, мають межі подібності, тому що все єдине, але я-то тебе прекрасно розумію, а ось ти мене - навряд чи, тому що я як би тебе в собі утримую, всю твою природу, вона становить одну маленьку там піщинку, від того що є в мені, ось і все, тому давай, іди, їдь, а я пішов насолоджуватися нахуй блять прекрасним осіннім заходом на березі теплої південної річки. Все, пиздуй-бороздуй, і я попиздив, нахуй.

#вечерстранногочерновика хотя уже утро да и не черновик это вовсе